Інтерв’ю від кращого бомбардира «Львова» у літно-осінній частині чемпіонату

- Перше тренування ми мали з аеробіки. От на ньому я собі й потягнув м’яз. Вийшов на наступне тренування і відчув біль. Підійшов до нашого тренера, до лікарів, ми порадились і вирішили, щоб не погіршувати становище, обійтись пробіжками по колу. В таких випадках дійсно краще пропустити кілька днів і потім бути здоровим, аніж згодом мати проблеми. Це тільки перший збір, підготовка починається, попереду ще Крим, два збори в Туреччині, потім Трускавець… Зі мною, до речі, також два дні бігав Олег Леонідов, який також мав мікротравму. Все-таки тренування проходили на синтетичному покритті і ця його жорсткість на декого погано впливала. Але на збори в Крим їдемо у повній бойовій готовності. (сміється)

- Голи в основному виходили командними, тому можна відзначити гол у ворота «Кримтеплиці», коли ми виграли 3:1. Матч був напруженим і цей гол став досить важливим. Ну і ще згадується гол у ворота «Дністра», який забив Чепруненко, ми тоді непогано розіграли в один дотик триходівку, а я віддавав останній пас.

- Зі всіма нормально ладжу. Під кінець першого кола, коли ми почали грати за тією схемою, що діяли колись у Прем’єр-Лізі, все наладилось. Я фактично грав один попереду, п’ять півзахисників працювало на створення моментів. Коли хоча би півроку пограєш разом зі своїми партнерами, вже починаєш їх розуміти. Ми вже знаємо один одного достатньо добре, це стосується Лупашка, Зозулі, Баранців, Федорчука. Ось можу навіть Ілю (Ігор Ільків-прим.авт.) виділити, він часто підключається до атак. Оці його передачі вперед, у вільну зону, мені дуже імпонують. Ми ще у Прем’єр-Лізі схожий гол організвували у ворота «Зорі». Та й взагалі Ігор створює для мене чимало моментів. От так всі разом намагаємось грати у футбол, який подобається нашим вболівальникам.

- Найголовніше, щоб завжди були моменти відзначитись. Світлина із фотоархіву Футбольного клубу "Львів"